Підготовка партій товарного зерна і відбір проб для їх аналізу - технологія переробки та зберігання продукції рослинництва - Технології - Каталог статей - Экономика предприятия
П`ятниця, 20.01.2017, 17:59
Економічний факультет Київського Аграрного Університету
Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Головна » Статті » Технології » технологія переробки та зберігання продукції рослинництва

Підготовка партій товарного зерна і відбір проб для їх аналізу
Підготовка партій товарного зерна  і відбір проб для їх аналізу.

Якість зернової продукції, що надходить на тік, оцінюють для визначення режиму її зберігання і технології післязбиральної обробки, а також потреби в сушінні, відповідних зерноочисних машинах.
Режим технологічних процесів установлюють і залежно від цільового призначення зернових мас.
Водночас формують партії зерна для  реалізації на хлібоприймальний пункт у рахунок державного замовлення та на інші цілі.
Зернова маса, що надходить на зберігання після збирання навіть  однієї культури, має неоднакові вологість, засміченість та інші показники якості.
Вивчають її якість, формують окремі партії зернових  мас  за  ступенем  стиглості,  вологістю  та  засміченістю.
Це  дає змогу  встановити  режим  короткочасного  зберігання  залежно  від  якості  зерна,  мінімальний  набір  зерноочисних  машин,  запобігати  зайвим обробкам зерна, які призводять до підвищення його травмованості.
Визначивши  якісний  склад  зернової  та  смітної  домішок,  для  кожної  зерноочисної  машини  підбирають  певний  набір  сит,  установлюють режим аспірації.
Перед  прийманням на  тік  зерна  нового  врожаю  в  господарстві  виділяють  потрібну кількість вагарів, завідувача току, який відповідає за якість післязбиральної обробки зерна та формування його  партій для реалізації.
Економічна й агрономічна служби стежать за  правильністю  оформлення  супровідних  документів (товарно-транспортних накладних, сортових документів, результатів аналізу спеціалізованої лабораторії щодо вмісту білка в зерні тощо).  Партія зерна — це відповідна кількість однорідної за якістю зернової маси, призначеної на зберігання чи реалізацію. Перед відвантаженням на хлібоприймальний пункт зерно перевіряють у лабораторії. Кожну партію його спочатку оцінюють органолептично і, переконавшись в її однорідності, формують об’єднану пробу, аналізують її і остаточно встановлюють якість партії за даними лабораторного аналізу. У разі виявлення в партії зерна неспецифічного запаху  проби  не  відбирають  і  зерно  відразу  повертають  у  господарство,  звідки  воно  надійшло.  Якщо під час органолептичної  оцінки  не  виявлено  відхилень,  розпочинають відбір проби  у  розмірі,  який  залежить  від  розміру партії зерна.
Точкова  проба  зерна — це  проба,  взята  з  партії  зерна за один прийом  з  одного  місця.  Її  беруть  ручними  (конусними,  циліндричними,  мішковими)  і  механічними  пробовідбірниками.
Ручним  щупом  відбирають  точкові  проби  з  верхнього  і  нижнього  шарів зерна, а механічним — по всій глибині насипу.
З автомобілів  із довжиною кузова до 3,5 м точкові проби беруть у чотирьох місцях  на  відстані  0,5 – 1 м  від  переднього  та  заднього  бортів  і  близько  0,5 м — від бічних; за довжини кузова 3,5 – 4,5 м — у шести, а 4,5 і  більше метрів — у восьми місцях; автопоїздах — із кожного кузова  (причепа).  Сукупна  маса  точкових  проб  з  автомобіля  з  довжиною  кузова до 3,5 м має становити не менш як 1 кг; 3,5 – 4,5 м — 1,5 кг;  від 4,5 м і більше — 2 кг.  Точкові  проби зерна, що зберігається в коморах і на майданчиках  насипом  до 1,5 м заввишки, відбирають ручним щупом,  за більшої висоти насипу — комірним щупом із штангами, попередньо  розділивши насип на секції по 200 м2. У кожній секції точкові проби  беруть у шести місцях на відстані 1 м від стін комори (країв майданчика чи меж секції) і на однаковій відстані одна від одної. За невеликої  кількості  зерна  в  партії  можна аналогічно робити точкові  проби в чотирьох місцях поверхні секції площею до 100 м2. У кожному місці пробу беруть із верхнього (на глибині 10 – 15 см від поверхні насипу), середнього та нижнього шарів зерна. Загальна маса  точкових проб — близько 2 кг на секцію.  Під час навантажування (розвантажування) зерна у  вагони, на  пароплави, в комори та на елеватор проби беруть із струменя зерна  в місцях перепаду  механічним пробовідбірником  або спеціальним  ковшем, пересікаючи зерновий струмінь через рівні проміжки часу.  Періодичність відбору точкових проб залежить від швидкості переміщення маси партії та засміченості зерна. Маса однієї то- чкової проби — не менш як 100 г.
З партії затареного у мішки зерна до 10 мішків пробу беруть із  кожного другого, а 10 – 100 мішків — з 5-го плюс 5 % від загальної  кількості мішків у партії. Проби із зашитих мішків беруть мішковим  щупом, розсуваючи мішковину в трьох доступних місцях. Щуп вводять у напрямку до середини мішка жолобом донизу, потім повертають його на 180° і виймають. Загальна маса таких точкових проб —  не менш як 2 кг.
Для відбору проб зерна (крім проса, гречки й соняшнику) застосовують  механічний  пробовідбірник  А1-УП-2-А,  пробовідбірники  ПДШ, ППД, щупи  конусні, циліндричні, мішкові. Проби із  вагона  беруть щупами циліндричними зі штангами, що нагвинчуються.  Усі точкові проби зсипають у чистий, не заражений шкідниками  посуд, запобігаючи можливості зміни якості зерна.  Сукупність точкових проб  становить об’єднану пробу. До неї додають  етикетку  із  зазначенням  назви  культури,  номера  машини,  комори, маси партії, часу відбору проби, її маси. Етикетку підписує  особа,  що відбирала  пробу.  За  об’єднаною  пробою  найбільш  точно  визначають органолептичні показники зерна, зараженість його ко- мірними  шкідниками.  Заражене  шкідниками  зерно ( крім  кліща)  повертають у господарство. Для подальшого розміщення  зерна ви- значають його тип і підтип та вологість.   Перш  ніж  розрахуватися  за  прийняту  партію,  оцінюють  якість  зерна  за  середньодобовою  пробою (рис. 2). Цю  пробу  формують  із  об’єднаних проб, відібраних із кількох однорідних за якістю партій  зерна,  що  надійшли  з  одного  господарства  протягом  оперативної  доби.  Для  її складання з об’єднаної проби  беруть по 50 г з  кожної  тонни зерна.
Відповідність якості зерна вмиогам стандарту визначають за середньою пробою, виділеною з об’єднаної або середньодобової проби,  маса якої становить 2 ± 0,1 кг. Якщо маса об’єднаної чи середньодобової проби перевищує 2 кг, то середню пробу беруть методом квартування або розподільником БИС-1. У першому випадку зерно висипають на чисту, рівну, гладку поверхню у вигляді  квадрата  і  перемішують  за  допомогою  двох  дерев’яних  планок  із  скошеними  ребрами.  Зерно,  взяте  з  протилежних  боків  квадрата, обома  руками  з планками зсипають одночасно  на  середину  квадрата,  формуючи  валик. Потім беруть зерно з кінців валика  і одночасно з обох планок зсипають на се- редину  квадрата. Так  переміщують  зерно  тричі. Сформовану таким чином об’єднану  пробу  зерна  знову  висипають  рівним  шаром  у  вигляді  квадрата  і  розподіляють  планкою по діагоналі на чотири трикутники.  Із  двох  протилежних  трикутників  зерно  викидають,  а  решту  змішують і знову розподіляють, поки не залишиться кількість його  2 ± 0,1 кг, яка і є середньодобовою пробою.  Розподільником БИС-1 можна змішувати проби, розділяти їх навпіл, виділяти наважки заданої маси (25, 50 та 100 г). Він має два  розподільно-змішувальних пристрої, які складаються з трьох конусів  з отворами  і  засипною  лійкою великого діаметра. Друга лійка  має відвідний патрубок для виведення половини зразка. Якщо партію зерна аналізують одночасно за всіма показниками, то цю половину використовують для визначення натури зерна. У третій (нижній) лійці є дві рухомі заслінки, до ручок яких прикріплені стрілки,  що  встановлюються на  потрібній поділці шкали залежно від  маси  об’єднаної  проби і  маси наважки  для  аналізу.  Решта  зерна прохо- дить через центральний канал. Об’єднану пробу зерна перед виді- ленням наважок зважують і доводять до маси 2 кг. Для цього споча- тку  визначають пропускну здатність каналів розподільника. Якщо  відомі пропускна здатність того чи іншого каналу і маса наважки, визначають,  по якому каналу може бути  виділена наважка розрахункової маси.  Після проведення всіх аналізів середню пробу зерна зберігають  протягом  доби,  якщо  його  прийняв  від  господарства  хлібоприймальний  пункт. Проби  з  партії  зерна,  призначеного  на  відвантаження в інші місця, треба зберігати протягом місяця, а зерна, призначеного на  експорт, — упродовж трьох місяців при  перевезенні  залізницею і шести місяців — водним транспортом.  При здаванні-прийманні партій кукурудзи в качанах насипом із  автомобілів  точкові  проби  беруть  у  двох  місцях  за  поздовжньою  осьовою лінією на відстані 0,5 – 0,7 м від переднього і заднього бортів. У кожному місці відбору знімають  верхні качани  і  з глибини  близько 10 см виймають по 5 качанів, які лежать поряд. Якщо на- сипи  в  автомобілі  неоднорідні,  допускається  збільшення кількості  місць взяття проб. В автопоїздах точкові проби відбирають з кожного кузова. В потягах з кожного вагона беруть 20 точкових проб (по 5  качанів, які лежать поряд, — усього 100 шт.). На складах кукурудзу  в качанах беруть з двох шарів: на глибині 10 см і 1 м та на відстані  3 м від стін комори і 75 см від стін сапетки по 16 – 17 качанів, що  лежать поряд. Усього в кожній секції має бути відібрано 100 качанів.  Об’єднані  проби  від  кожного  автомобіля  складають  у  крафтмішки. Для формування середньодобової проби з мішка беруть кожний 10-й  качан  і  переносять  в  іншу  тару.  Якщо  їх  виявляється  більш як 10, то відбирають через  однакову кількість качанів, щоб  мати середню пробу з 10 качанів, за якою визначають вихід зерна  та його якість.  Проби для визначення вологості зерна мають зберігатися в посуді, що герметично закривається. Результати аналізів середньодобових проб записують у лабораторний журнал, який передають до бухгалтерії для проведення розрахунків за прийняту зернову продукцію та внесення даних у реєстр накладних. Реєстр надсилають господарству, звідки надійшло зерно. У реєстрі накладних, крім відомостей  про якість  зерна,  наводять розрахунок  за закуплене  зерно  залежно від його якості.
Категорія: технологія переробки та зберігання продукції рослинництва | Додав: defaultNick (09.02.2010)
Переглядів: 5363 | Теги: зерно, зернові, сільське господарство, Підручник, переробка продукції, скачати, зберігання продукції, Посібник, переробка, Зберігання | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2017